ВИХОВНИЙ І РОЗВИВАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТЕАТРАЛІЗОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Все життя дітей насичене грою. Кожна дитина хоче зіграти свою роль. Але як же це зробити? Як навчити малюка грати, брати на себе роль і діяти?

Серед безлічі засобів впливу на формування особистості дитини дошкільного віку важливе місце посідає театр. Цей особливий синтетичний вид мистецтва органічно поєднує в собі художнє слово, драматичну дію, поетику, музику, живопис і літературу. Він дозволяє вирішити безліч актуальних проблем сучасної педагогіки і психології, пов’язаних із:

  • художньою освітою та вихованням дітей;
  • формуванням естетичного смаку;
  • моральним вихованням;
  • розвитком комунікативних якостей особистості;
  • вихованням волі, розвитком пам’яті, уяви, ініціативності, фантазії, мовлення (діалогу і монологу);
  • створенням позитивного емоційного настрою, зняттям напруження, вирішенням конфліктних ситуацій через гру.

Головне − театр розкриває духовний і творчий потенціал дитини і надає реальну можливість адаптуватися їй в соціальній сфері.

За твердженням К.С. Станіславського, театр − це найкращий засіб для спілкування людей, для розуміння їх сокровенних почуттів. Це диво, здатне розвивати в дитині творчі задатки, стимулювати розвиток психічних процесів, удосконалювати тілесну пластичність, формувати творчу активність; сприяти скороченню духовної прірви між дорослими і дітьми. Тому театралізована діяльність – унікальний засіб збагачення художньо-мовленнєвого досвіду дітей, розвитку зв’язного мовлення. Вона є джерелом розвитку почуттів, глибоких переживань і відкриттів дитини, залучає її до духовних цінностей.

У театралізованій діяльності реалізується потреба дитини у самовираженні, спілкуванні, пізнанні себе через відтворення різних образів.

Саме тому для реалізації завдань освітньої лінії «Дитина у світі культури»  Базового компонента дошкільної освіти в Україні  ми використовуємо театралізовану діяльність, яка користується у дітей незмінною популярністю та суттєво впливає на всебічний розвиток. Адже для дітей показ різних видів театру: пальчикового, настільного, тіньового, лялькового та театру на фланелеграфі перетворюється на справжнє свято, вони почуваються самостійними, впевненими у собі, емоційно розкутими. Театралізована діяльність допомагає розвитку гарного, образного, літературного мовлення, що є запорукою успішного навчання у школі.

У будь-якому віці в казках можна відкрити щось сокровенне і хвилююче. Слухаючи їх в дитинстві, людина несвідомо накопичує цілий «банк життєвих ситуацій», тому дуже важливо, щоб усвідомлення «казкових уроків» починалося з раннього віку, з відповіді на питання: «Чому нас вчить казка?».

В душі кожної дитини криється бажання вільної театралізованої гри, в якій вона відтворює знайомі літературні сюжети. Саме це активізує її мислення, тренує пам’ять і образне сприйняття, розвиває уяву і фантазію, удосконалює мовлення. А переоцінити роль рідної мови, яка допомагає людям, насамперед дітям, свідомо сприймати навколишній світ і є засобом спілкування − неможливо. Використання дітьми різноманітних засобів виразності мовлення − найважливіша умова своєчасного інтелектуального, мовного, літературного і художнього розвитку.

Театралізована діяльність є джерелом розвитку почуттів, глибоких переживань і відкриттів дитини, залучає її до духовних цінностей. Театралізовані заняття розвивають емоційну сферу дитини, примушують її співчувати персонажам, співпереживати подіям, які розігруються. Театралізована діяльність дозволяє формувати досвід соціальних навичок поведінки завдяки тому, що кожен літературний твір або казка для дітей дошкільного віку завжди мають моральну спрямованість (дружба, доброта, чесність, сміливість та ін.).

Театралізована діяльність дозволяє дитині вирішувати проблемні ситуації опосередковано від імені якогось персонажа. Це допомагає долати боязкість, невпевненість у собі, сором’язливість. Таким чином, театралізовані заняття допомагають всебічно розвивати дитину.

Тому саме театралізована діяльність дозволяє вирішувати багато педагогічних завдань, що стосуються формування виразності мовлення дитини, інтелектуального та художньо-естетичного виховання. Вона − невичерпне джерело розвитку почуттів, переживань і емоційних відкриттів, спосіб залучення до духовного багатства. В результаті дитина пізнає світ розумом і серцем, висловлюючи своє ставлення до добра і зла; пізнає радість, пов’язану з подоланням труднощів спілкування.

Діти дошкільного віку дуже люблять театралізовані ігри: вони із задоволенням приєднуються до гри, сміються, коли сміються персонажі, або сумують разом з ними, плачуть над невдачами улюблених героїв, приходять їм на допомогу, відповідають на запитання ляльок, дають їм поради і виконують їх прохання, перевтілюються в різноманітні образи. Під час театралізованих ігор дитина почуває себе розкуто, вільно, що дозволяє використовувати такі ігри як дієвий педагогічний засіб, який впливає на розвиток особистості.

На початку 2020/21 навчального року в дитсадку проходив тиждень театралізованої діяльності, під час якого педагоги мали змогу вирішувати такі завдання:

  • розвивати стійкий інтерес дітей  до театрально-ігрової діяльності;
  • удосконалювати виконавські вміння дітей у створенні художнього образу, використовуючи ігрові імпровізації;
  • розширювати уявлення дітей про оточуючу дійсність;
  • збагачувати та активізувати словник дітей;
  • вдосконалювати інтонаційну виразність мовлення;
  • розвивати діалогічне та монологічне мовлення;
  • розвивати пам’ять, мислення, мовлення, уяву, увагу;
  • вчити дітей правильно оцінювати свої та чужі вчинки;
  • розвивати вміння використовувати ігрові імпровізації в самостійній діяльності.

Любов до театру стає яскравим спогадом дитинства, відчуттям свята, проведеного разом з однолітками, батьками і педагогами у незвичайному чарівному світі. І поки наші діти малі, важко сказати, ким вони стануть, − інженерами чи художниками, математиками чи поетами, але важливо, щоб кожен, у якій би галузі він не працював, міг розуміти, любити і творити прекрасне.